27.04.2017

Перевірка готовності ДП"Малинський лісгосп АПК" до почятку пожежно-небезпечного періоду 2017 року. Перевірку провів начальник оперативно кординаційного центру Управління ДСНС України в Житомирській обл. Лаговський В.Б.

 

Читати продовження 

       В зв’язку з настанням стійкої сухої погоди та з метою своєчасної організації по виявленню, тушінню та розслідуванню випадків пожеж, лісничі всіх лісництв вводять обов'язкове цілодобове чергування. Встановлюють у вихідні та святкові дні чергування відповідальних Інженерно - технічних працівників на підприємстві. Зобов’язують відповідальних чергових виходити до 10год. 00 хв. на зв'язок з відповідальним черговим "Житомироблагроліс" З метою більш швидкого реагування та організації робіт по гасінню лісових пожеж  керівники підрозділів підприємства будуть знаходитися на постійному зв’язку з відповідальним черговим, лісова охорона буде  щоденно патрулювати лісові обходи, цілодобово чергувати на підприємстві, в лісництвах буде постійна готовність ЛПС до гасіння пожеж. Контроль за виконанням буде покладено на головного лісничого ДП "Малинський лісгосп АПК"

 

 

 

 

 

 

 

 

 23.04.2017

    В лісництвах ДП «Малинський лісгосп АПК» відбулася акція «Майбутне лісу в твоїх руках» за участі громад району, депутатів селищних рад, активістів та учнів місцевих шкіл.

 

Детальніше...

 

 

 

22.04.2017

      У четвер, 6 квітня, відбулася акція «За чисте довкілля» за підтримки «Малинського лісгоспу АПК». У Недашках працівники місцевого лісництва, школярі та небайдужі жителі села прибирали територію навколо меморіалу «Скорботна мати», присвяченого жертвам голодомору та політичних репресій, а в селі Першотравневе, монумент спаленому під час Другої світової війни селу.

Детальніше...

 

 

28.03.2017


  Оголошено сезон тиші в період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення раллі та інших змагань на транспортних засобах). 

{  Частина п'ята статті 39 в редакції Закону N 322-VIII ( 322-19від 09.04.2015 } 

Читати продовження 

 

 

МАЛИНСЬКА РАЙОННА РАДА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

МАЛИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

(п’ятнадцята сесія сьомого скликання)

від 17 березня 2017 року № 201

Про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші»

Розглянувши лист ДП «Малинський лісгосп АПК» від 09.03.2017 р. №103 про вжиття заходів щодо прийняття рішення про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами відповідно до п.24 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.1 ст.39 Закону України «Про тваринний світ», районна рада

ВИРІШИЛА:

1. Оголосити "сезон тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу в період з 1 квітня по 15 червня 2017 року в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами, а саме:

ДП «Малинський лісгосп АПК»:

  • Мисливське господарство РГО «УТМР»

- Недашківське лісництво:квартал 16 загальною площею 114,2 га (адміністративні межі Недашківської сільської ради);

- Ворсівське лісництво: квартал 1 загальною площею 97,5 га (адміністративні межі Малинівської сільської ради) та квартал 15 загальною площею 74,0 га (адміністративні межі Українківської сільської ради);

- Барвінківське лісництво: квартали 3, 6, 12, 13, 19 - 21, 31, 32, 34, 36, 37, 44 загальною площею 960,1 га( адміністративні межі Чоповицької об’єднаної територіальної громади Малинського району);

  • Мисливське господарство МРГО «ТМР»

- Привітнянське лісництво: квартали 8, 9, 10, 12 загальною площею 318,5 га (адміністративні межі Морозівської сільської ради);

  • Мисливське господарство МРГО «Янівка»

- Ворсівське лісництво: квартали 34, 35, 36, 53 загальною площею 204,7 га (адміністративні межі Ворсівської сільської ради) та квартал 63 загальною площею 59,8 га (адміністративні межі Іванківської сільської ради);

  • Мисливське господарство ГО ТРіМ «Оберіг»

- Привітнянське лісництво: квартаи 41, 42, 43, 44 загальною площею 420,2 га та Ворсівське лісництво: квартали 2,3 загальною площею 201,8 га (адміністративні межі Нововороб’ївської сільської ради);

  • Мисливське господарство товариство «Лісова варта»

- Барвінківське лісництво: квартал 4,7 загальною площею 156,5 га (адміністративні межі Чоповицької об’єднаної територіальної громади Малинського району);

  • Мисливське господарство Тов СКМ «Гран Прі Малин»

- Ворсівське лісництво: квартал 30 загальною площею 158,9 га (адміністративні межі Горинської сільської ради) та квартали 41, 42, 44 загальною площею 248,8 га (адміністративні межі Ворсівської сільської ради);

- Недашківське лісництво: квартали 61,64 загальною площею 84,0 га (адміністративні межі Скуратівської сільської ради);

  • Мисливське господарство ТОВ «Квінта Плюс Компані»

- Недашківське лісництво: квартали 28, 29, 30, 40 загальною площею 472,0 га (адміністративні межі Дібрівської сільської ради);

  • Мисливське господарство ТОВ «Призма-3»

- Ворсівське лісництво: квартали 38,60 загальною площею 130,8 га (адміністративні межі Іванківської сільської ради);

- Барвінківське лісництво: квартали 67, 71, 72, 73, 74 загальною площею 374,4 га (адміністративні межі Устинівської сільської ради); та квартали 49, 52, 53, 58 загальною площею 485,0 га (адміністративні межі Луківської сільської ради).

 

2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань земельних ресурсів, соціально-економічного розвитку села, з питань промисловості, будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства та екології.

                             Голова районної ради                                                      М.С. Левковець

 

 

Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження,шляхів міграції тварин

Підприємства, установи, організації і громадяни при здійснення будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. При цьому зазначені суб’єкти спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом місцевого розмноження диких тварин та своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях.

{ Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 322-VIII ( 322-19 )    від 09.04.2015 }

 

 

 

26.01.2017

інвентаризація

 25.01.2017

 

лісова охорона застерігає

25.10.2016

охорона лісових масивів у малинському лісгоспі апк

30.09.2016

Малинський лісгосп АПК: Ми не маємо права допустити знищення лісів району

Із семінару у Малинському лісгоспі АПК: «Громадськість любить лічити зрізані дерева, «списуючи» все на лісників. Але давайте порахуємо, скільки лісники зберегли дерев — не собі, а для майбутніх поколінь…»

317

П’ятниця, 23 вересня, 7-а ранку. Лісівники з усіх лісництв Малинського лісгоспу АПК зібрались на відкритий семінар у Привітнянському лісництві. Тема — збереження лісу, якщо в двох словах. Якщо ж детальніше…

Спочатку побували на місці суцільного зрубу 2016 року. Це майстерська дільниця №1, обхід №4, квартал 48 Привітнянського лісництва. Чому такі детальні координати? Щоб кожен бажаючий, хто читає цю інформацію, міг поїхати і на власні очі переконатись у побаченому. Суть нововведення, як пояснив у розмові лісничий Привітнянського лісництва Петро Гаєвський у тому, що, готуючи площу після суцільної вирубки, лісівники відходять від стандартних інструкцій і рекомендацій, якими керувалися завжди. Тому ще тепер доводиться враховувати зміни кліматичних умов, істотне зниження вологості в грунтах тощо.

325

Якщо раніше виорювали ділянки, піднімаючи плугом лише верхній шар грунту, то нині спеціальний лісовий плуг ПКЛ-70 заглиблюється в землю на 15-20 сантиметрів, не менше. Такий спосіб осінньої підготовки площі до весняної посадки лісу дасть можливість зберегти у грунті вологу і саджанці гарно приймуться, будуть стійкими до хвороб. І саме в такий спосіб була виорана вище згадана ділянка лісу площею два гектари.

Їдемо далі. У майстерську дільницю №2, обхід №10, квартал 16. Це гущавина лісу, але, знову ж таки, бажаючі можуть потрапити туди, керуючись координатами. До слова, лісівники запрошують до співпраці громадськість — кожен бажаючий може день провести в лісі з лісником, подивитись за його роботою — легко це чи важко — цілодобово жити роботою, охороняти і доглядати ліс.

Але повернемось до нашої ділянки. Це теж територія суцільних рубок, яка була вражена сосновим мікозом. Але на ній лісники зберегли 150 молоденьких дубочків! Правда, усього їх було 160, говорить Петро Гаєвський, але,каже, що таку кількість дерев залишити цілими при суцільних рубках — треба бути справжніми майстрами, витратити чимало часу і ресурсів, обминаючи молоді деревця.

360

Їх кожне обв’язали стрічкою — будуть доглядати, і ці дуби швидко потягнуться догори. Коли вони виростуть? Років за п’ятдесят, не менше. Ті, хто залишив їх, навряд чи встигне побачити кремезний дубовий гай у цьому кварталі. Ця справа, говорили між собою лісники, — для майбутніх поколінь, адже дерева ростуть три покоління роботи одного лісника.

Втім, це був, так би мовити, ліричний відступ. Якщо серйозно — поки, дійсно, від тотальної захворюваності сосни ми не втечемо, дерева хворіють і гнуть, причому дуже швидко гинуть, втрачаючи і свою ліквідність. І це дуже важливий момент — ця теза теж прозвучала на семінарі — не треба чекати, доки вражена мікозом, але ще ліквідна сосна, стане, грубо кажучи, придатна лише на дрова. Адже ціна питання — у десять раз нижча неліквідної деревини за ліквідну. Хіба вибачать нам нащадки таке нераціональне поводження? Перед тим, як звинувачувати лісівників, варто задуматись над цим питанням.

До речі, це не поодинокий факт, а тенденція: коли між хворими соснами пробивається саме дубовий підлісок, можливо, з часом, листяні дерева витіснять хвойні, як багато років тому було навпаки. А вирости дубовим гаям на Поліссі допоможуть лісівники.

Тетяна СОРОКА.

25.09.2016

Охорона лісу від самовільних рубок та порушень правил пожеженої безпеки

3.08.2016

Нарада по запобіганню виникнення лісопорушень в лісових масивах

Сьогодні як помічник народного депутата П.В.‪#‎Дзюблика‬ узяла участь у позачерговій нараді, яку організував директор підприємства В.М.Антонюк ДП «Малинський лісгосп АПК» у зв'язку з негативною ситуацією, що склалася навколо незаконних рубок та крадіжок лісу, вивезення піску, випалювання деревини на вугілля. На нараді були присутні голова райради М.С.Левковець, заступник прокурора, представник національної поліції, лісова охорона, жуналісти. Прозвучав звіт головного лісничого щодо ситуації з охороною лісів у лісництві. На щастя та завдяки професійній роботі лісівників, у Малинському районі ситуація контрольована. Проте пошесть, яка охопила сусідні райони та області (видобуток бурштину, випалювання деревини у так званих смолокурнях) може перекинутися і на наш район, адже зниження рівня життя населення, безробіття і відсутність серйозного покарання з боку держави підштовхують людей до протизаконних дій. 

Головний висновок наради – недосконале ‪#‎законодавство, яке обмежує повноваження лісівників щодо захисту лісових територій від порушників, низькі штрафи, а також окремі статті законів, які можна трактувати неоднозначно, тому їх неможливо застосовувати в ситуаціях, коли мова йде про притягнення порушника до відповідальності за скоєний злочин. Тому деякі закони і окремі статті треба переглянути та вдосконалити, про що було домовлено під час наради. Ми починаємо співпрацю з юристами лісового господарства і формулюємо зміни до статей Лісового кодексу.
Другий важливий момент – патрулювання лісів з метою своєчасного виявлення рубок, пожеж, крадіжок лісу. Я наголосила, що в області створено «‪#‎Екологічну‪#‎варту‪#‎Житомирщини» та домовилася про співпрацю з лісівниками у цьому напрямку. Також порадила залучати до патрулювання небайдужу громадськість, "зелених" активістів з метою оперативного доведення інформації про порушення у лісництва та поліцію. Лісгоспом придбано квадракоптер (безпілотник), який, літаючи над лісами, з високою якістю фотографує лісові території, виявляючи сухі ділянки лісу, пожежі, несанкціоновані рубки. Сьогодні сухі ліси складають до 2000 га, і їх просто не встигають видаляти, окрім того цю проблему також треба прописати на законодавчому рівні. 
Є проблема безгоспних лісів – близько 11 тис. га, їх також треба узаконювати. 
Існує також проблема лісів, які виросли на людських паях, і держава не має права туди втручатися, бо це приватна власність. Проте коли приходять орендарі чи інвестори, які скуповують людські паї, вони починають корчувати та спалювати здоровий ліс-самосій, а йому можна було б знайти більш господарське застосування. 
Третій не менш важливий момент – по окремих порушеннях є звернення до прокуратури, і лісівники чекають, що результати розгляду будуть відповідати вимогам законодавства, а порушників притягнуть до кримінальної чи адміністративної відповідальності по всій строгості закону, а не як завжди, в кінці року усе спишуть на недбале господарювання лісового підприємства. 
Отож найближчі наші плани - це передусім аналіз Лісового Кодексу з метою внесення змін до нього, співпраця по патрулюванню лісових територій «Екологічною вартою Житомирщини», вивчення ситуації з безгоспними лісами (що виросли на землях запасу) з метою їх узаконення. Працюємо.

25.04.2016 

Посадка лісових культур в барвінківському лісництві

 

Перевірка готовності до пожежонебезпечного періоду

18.04.2016

Природа вимагає чистоти

День довкілля відзначається в Україні у третю суботу квітня. Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення тощо. Напередодні, 15 квітня, робили чистішим довкілля в місті і в районі колектив  ДП «Малинський лісгосп АПК».

1

5

У міському парку культури та відпочинку  імені Миклухи-Маклая, лісівники оновили альтанку, яку розбили містяни, а також прибрали листя і сміття довкола альтанки, біля штучного джерела поряд, а також прибрали все біля джерела-кринички, звідки люблять брати воду малинчани.

3

  4

Не залишились поза увагою лісгоспу і пам’ятні місця у селах. У селах, до речі, у лісівників були помічники. У Першотравневому спільними зусиллями лісівників і учнів місцевої школи впорядкували місце довкола пам’ятника. Так само і в Барвінках, і в Недашках — разом з місцевими школярами впорядкували територію біля пам’ятника і сквер за ним.

6

Замість того, щоб сидіти і хаяти життя, треба кожному піднятись і зробити добру справу. Якщо не в змозі посадити дерева, то хоча б не смітити в парку, адже це наше з вами місто, в якому нам жити.

Текст і фото Тетяни СОРОКИ.

03.04.2016

Чому на Поліссі хворіють дерева?

На це запитання намагались дати відповідь минулого тижня під час семінару у лісі його учасники: учені на чолі з Олександром Тарасевичем, директором Поліського філіалу УкрНДІЛГА, громадські активісти, журналісти малинські і з Білої Церкви та всі, хто виявив інтерес до питання хвороби соснових насаджень у нашому регіоні. Організатор семінару — ДП «Малинський лісгосп АПК», на базі якого відбувся захід.

Цінність семінару була у тому, що кожен із учасників на власні очі побачив, що відбувається з хворим деревом у «рудих ореолах» лісу, а побачене підтверджували науковими коментарями фа­хівці. Тому усі учасники семінару одразу поїхали в ліс. Отже: 24 березня. Ліс. Сніг. Лісівники. Вчені, дерева та журналісти…

У лісі під Білим Берегом

Прибули в Привітнянське лісництво. Зустрів лісничий господарства Петро Гаєвський. Повідомив: територія Привітнянського лісництва Малинського лісгоспу АПК займає 6966 гектарів, це три майстерських дільниці, дванадцять обходів, в основному на території соснові насадження. Один із вражених сосновим мікозом — 72-ий квартал лісництва, там продовжили розмову.

DSC06381

Заглибились у лісовий квартал. Лісники, на прохання Тарасевича, вибрали сосну з рудою кроною. Таких дерев у згаданому кварталі було чимало, вони займали велику площу, відведену під санітарну рубку. Поки усі роздивлялись місцевість, лі­­сники зрізали вибране дерево. Далі обрубали для зручності гілки, виміряли стовбур рулеткою і зробили позначки на стовбурі: аби через кожні 50 сантиметрів робити зрізи стовбура. Лісники все робили швидко, а Тарасевич відбирав зразки.

DSC06385Краще за всі аргументи пояснить знімок: хвороба — судинний мікоз — починається з верхівки дерева і поступово іде донизу стовбура. Щоб упевнитись із висновками, зрізали ще одне хворе дерево. Картина повторилась.

DSC06391

Після цього поїхали в інший квартал лісництва — за Білий Берег. Там об’єктом стали уражені дерева не стиглого віку, а молоді насадження. В чому суть: як і в людей онкологічні хвороби, так і в дерев судинний мікоз — не обирає тих, хто вже пожив, хвороба швидко поширюється і на молоді насадження, вражаючи голки крони, і потім переходить на стовбур.

DSC06423

— Найгірше у цьому випадку те, що хворіють навіть самосії, — говорить директор лісгоспу АПК Володимир Антонюк і додає: — Молодняк природовідновлення завжди був стійкішим і до умов клімату, і до хвороб, на відміну від штучно посадженого лісу. Проте мікоз вражає і самосії не менше, ніж інші ділянки лісу…

Рубати чи лікувати?

Кілька слів про судинний мікоз. Це хвороба, яка вражає соснові насадження. Зовнішні її ознаки — руда крона, а стовбур на зрізі синього кольору. Прогресує мікоз у лісі дуже стрімко: якщо лісівники виявляють, наприклад, у квадраті кілька дерев, за місяць потому їх можуть бути вже десятки.

Основні ознаки деградації соснових насаджень: інтенсивне всихання деревостану, поширення всихання із півдня на північ, тобто першочергово гинуть дерева на найбільш освітлених узліссях, стінах лісу та лісосік, а також дерева, що з півночі примикають до діючих осередків всихання. Площі осередків всихання — від 0,1 до двох гектарів. Під час всихання крони дерев сосни поступово змінюють забарвлення глиці: з темно-зеленого до салатового, майже жовтого, потім — рудого. Як правило, крона починає всихати з верхівки. Відмерла глиця тривалий час залишається в кроні.

Висновок: причиною всихання сосни є комплекс негативних факторів — розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників (переважно короїдів) та збудників судинного мікозу (офіостомових грибів) в умовах спалаху масового розмноження перших. Простими словами, дерева масово заселяє стовбуровий короїд-шкідник, який переносить офіостомові гри­би, що викликають хворобу. Важливо пам’ятати: хворі на судинний мікоз сосни швидко гинуть, через що втрачається ділова деревина.

— На жаль, поки панацеї від соснового мікозу не винайшли, — говорить Олександр Тарасевич і додає: — Зараз вчені рекомендують лісівникам постійно проводити обстеження і санітарні рубки «рудого лісу», аби оперативно локалізувати зо­ну хвороби і не поширювати її далі в ліс. До слова, санітарні рубки радять проводити в зимовий період, з дотриманням усіх правил та норм лісового господарства.

Відповідно до особливо­стей біології стовбурових шкідників, та враховуючи те, що зимуючий запас шкідника зосереджений під корою дерев (особливо в комлевій частині та пеньках), заготовлена деревина та пні обов’язково мають бути окоровані. Категорично забороняється вивезення у лісові насадження решток окорованої деревини, яка заселена вторинними (стовбуровими) шкідниками.

Чорнобиль нам іще покаже…

Так, шановні земляки, саме з наслідками Чорнобильської аварії у Поліському регіоні пов’язує хвороби соснових лісів Олександр Тарасевич. Науковець уже багато років спостерігає за нашими лісами, відгукується на запрошення лісівників, які звертаються за допомогою. Не раз під час семінару наголошував: «Ще Чорнобиль нам піднесе чимало сюрпризів». Адже радіація, яка осіла в грунті, зараз починає давати свої «плоди».

DSC06424

— Якщо судинний мікоз сосни поки не можемо вилікувати, — каже Олександр Васильович, — на мій погляд, аби зберегти заліснені площі Полісся, треба спробувати замінити сосну листяною культурою, тією ж березою, яка добре приживається тут.

Як аргумент від природи — усі поля, які не обробляють сільгосппідприємства, у районі заростають переважно березиною. Природа нам підказує, треба лише допомагати їй зберегти екосистему.

— Чи отримали ви відповіді на свої запитання? — звернулась до громадського активіста і еколога Ольги Гури.

— Науковці просто і доступно на конкретних прикладах у лісі пояснили, що відбувається з нашими лісами і чому вони хворіють та масово всихають. Для себе занотувала таке: основна причина — потепління клімату, маємо теплі зими без великих морозів, через це не гинуть шкідники, а весною починають швидко розмножуватися. У цілому природа міняється, і сосна буде витіснятися північніше, на жаль, тому у нас скоро ростимуть рослини, характерні для південних регіонів.

P.S. Іще багато можна говорити про ліс та хвороби сосон. Мені з усього запам’ятався епізод, коли Тарасевич відірвав шмат кори від хворого дерева, яка, власне, і сама вже відпадала. На стовбурі під корою — комахи-шкідники, які навіть не спали, хоч надворі березень, вони були живими і нищили потихеньку стовбур дерева. Їх звідти вилучити тільки дятлам під силу.

Запам’ятала і молоду со­снову лісопосадку під Білим Берегом, де рудих саджанців було більше, ніж зелених. Та й всі малинчани це бачать, хто часто буває у лісі під Малином і за селами. А закінчити репортаж хочу словами директора лісгоспу Володимира Антонюка:

— Ліс хворіє. І хвороба ця поширюється дуже швидко. Ще років два-три тому ми дивувались, коли виявляли перші ореоли «рудого лісу», а тепер цих рудих сосон у кожному лісництві, на жаль, чимало. Основною функцією лісівників, — продовжує Володимир Миколайович, — було і є вирощування та збереження лісових насаджень, захист лісу від шкідників і хвороб.

Текст і фото Тетяни СОРОКИ.

 

 

 

 

web site developer Bagnyuk Vitaliy https://vk.com/genowa